Виступ Голови Профспілки Георгія Труханова на парламентських слуханнях з питання фінансування освіти

16 листопада 2016 року

Шановний головуючий, шановні учасники слухань!

Якісна освіта неможлива без належного фінансування. В цілому освітяни оцінюють його як «незадовільно», бо обсяги не відповідають державним гарантіям.

Впродовж останніх років показник фінансування галузі у відсотковому відношенні до ВВП знижується. Якщо у 2013 році видатки складали 7,3% від ВВП – це один з найвищих показників за період дії закону «Про освіту», то у поточному році, їх обсяг заплановано на рівні лише 5,4%.  У доларовому еквіваленті освітні видатки зменшилися з 13,2 до 4,6 мільярдів доларів США.

Заробітна плата українських освітян є найнижчою у Європі. Ставка заробітної плати вчителя найвищої кваліфікації ледь перевищує 100 доларів.

Асигнування в таких обсягах забезпечують лише 40% потреби на оплату праці, часткове фінансування навчальних закладів за житлово-комунальні послуги, оплата за які у вишах здійснюється виключно за рахунок власних коштів. Не фінансуються інші потреби. Не оновлюється їхня матеріально-технічна база. Рівень стипендії студентів становить близько 60% від законодавчо визначеного.

Бюджетна забезпеченість навчання 1 дитини у 2013 році склала понад 8 тисяч гривень, що  у доларовому еквіваленті перевищувало 1000 доларів. Нині така бюджетна забезпеченість складає 350 – 400 доларів, а в Європі  – 7 тисяч доларів.

Очолюваний ЮНЕСКО рух «Освіта для всіх», виходячи з аналізу успішних освітніх систем, запропонував такі, визначальні для досягнення довгострокової стабільності розвитку освіти, індикатори: державні витрати на освіту мають складати не менше 20% бюджету, а зарплата вчителів – в 3,5 рази повинна бути вищою за ВВП на душу населення.

 Тому підтримуємо наміри встановити в новому законі про освіту гарантію, що найнижчий розмір посадового окладу педагога має бути на рівні трьох мінімальних заробітних плат, але реальних, а не тих, які Уряд декларує з 1 січня 2017 року на рівні 3200 гривень, включаючи усі доплати. Реалізація таких норм забезпечила б й підвищення в подальшому тих мізерних пенсій, які отримує вчительство.

Норми нового закону «Про освіту» повинні базуватися на гарантіях статті 53 Конституції України щодо безоплатності здобуття усіх рівнів освіти, статті 22, яка забороняє погіршувати зміст і обсяг існуючих прав та свобод, статті 61 Закону «Про освіту».

Показник фінансування освіти не менше 7% ВВП можна розглядати за умови врахування в цих обсягах дійсно бюджетних коштів, а не коштів спеціального фонду, з вилученням витрат на невластиві галузі функції, таких, як підвезення, харчування, придбання шкільних автобусів.

У звіті Міжнародної комісії ООН з питань фінансування глобальних освітніх можливостей наголошується, що основою якісної освіти є вчителі. Уряди закликають до збільшення інвестицій. На погано підготовлених, некваліфікованих працівниках можна зекономити в короткостроковій перспективі.

Довгостроково – це прямий шлях до низьких досягнень, зростання нерівності, відтоку професіоналів. Професія вчителя стане останнім варіантом вибору випускників.

Збільшення фінансування освіти потребує переходу до більш справедливої системи оподаткування, запровадження прогресивних податків, боротьби з ухиленням від їх сплати,  закриття податкових лазівок.

Наостанок, хочу наголосити, що цього року відзначається п’ятдесят років історичній Рекомендації ЮНЕСКО/МОП «Про становище учителів», яка в чинному законі «Про освіту» стала основою гарантій педагогам щодо рівня та умов оплати їхньої праці. Ці гарантії повинні посилити їхній статус через норми нового закону. А найголовніше – їх реалізація, що можливо завдяки належним фінансовим вкладенням. 

За матеріалами сайту ЦК Профспілки