Довідково
Генеральна угода укладається на тристоронній основі, а суб'єктами, що перебувають у сфері дії сторін є:
– 95 всеукраїнських профспілок, які представлені 5-ма репрезентативними об’єднаннями профспілок;
– 93 організації роботодавців та їх об’єднання (28 галузевих і 65 територіальних організацій), які представлені 4-ма всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців;
– органи виконавчої влади, які представляє Кабінет Міністрів.
Переговорний процес: найдовший за всю історію укладення в Україні, який тривав понад 4 роки.
Переговорний процес відбувався фактично у два етапи:
1-й етап: 1 жовтня 2012 р. офіційно розпочалися колективні переговори з укладення нової Генеральної угоди. До цієї дати упродовж 4-х місяців тривали консультації щодо концептуальних підходів до формування змісту нової Угоди. У 2013 році переговорний процес призупинився.
2-й етап: у лютому 2015 року фактично розпочався новий переговорний процес з підготовки проекту Угоди. За цей час проведено 25 засідань робочих груп, 10 засідань спільної робочої комісії, 8 консультативних зустрічей координаторів сторін, а також низку консультацій на рівні фахівців.
14 липня 2016 року спільна робоча комісія офіційно завершила свою роботу та рекомендувала сторонам підписати підготовлений проект Генеральної угоди на 2016-2017 роки, що містить 191 положення.
Основні положення проекту Генеральної угоди
Угода складається з трьох розділів (Підвищення конкурентоздатності національного виробника та забезпечення зростання зайнятості; Оплата, умови, охорона праці та соціальний захист працюючих; Соціальний діалог) загальних, заключних положень та 7 додатків.
Економічний блок
Економічний блок Угоди містить спільні домовленості сторін щодо вжиття спільних заходів, спрямованих на розвиток внутрішнього ринку, підтримку вітчизняного виробництва, вирішення проблемних питань економічного розвитку і діяльності бізнесу, зокрема в частині інвестиційної діяльності, кредитування реального сектору, погашення заборгованості держави перед бізнесом із відшкодування ПДВ і повернення передплат податку на прибуток, здійснення заходів щодо відновлення виробництва та запобігання можливого банкрутства стратегічних підприємств.
Значна увага приділена питанням державної і тарифної політики. Згідно з Угодою сторони проводитимуть консультації щодо:
– мінімізації негативного впливу підвищення цін/тарифів на рівень життя населення та ефективність функціонування галузей;
– встановлення цін/тарифів на продукцію (послуги) суб'єктів природних монополій, підприємств житлово-комунального господарства та послуги зв’язку на економічно обґрунтованому рівні;
– здійснення заходів щодо адресної підтримки окремих категорій громадян;
– вдосконалення існуючих механізмів регулювання цін на продукцію та послуги природних монополій на внутрішньому ринку, а також визначення механізмів здійснення спільного контролю сторін за їх встановленням тощо.
Соціальний блок Угоди містить положення, які визначають:
– для підприємств не бюджетної сфери: темпи зростання середньої заробітної плати; тарифну ставку робітника І розряду у 2016 році та проведення переговорів щодо встановлення її розміру в 2017 році; розмір заробітної плати некваліфікованого працівника; перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників, підприємств, установ і організацій, що мають міжгалузевий характер тощо;
– для бюджетної сфери: недопущення збільшення грошового розриву між посадовим окладом (тарифною ставкою) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною заробітною платою; порядку проведення переговорів щодо встановлення цих розмірів, їх підвищення з урахуванням можливостей виконання зведеного бюджету, збільшення фонду оплати праці для державних службовців тощо.
Значна увага приділена питанню погашення заборгованості із заробітної плати та вжиття заходів з метою недопущення її виникнення.
Крім того, цей розділ містить низку домовленостей з питань охорони праці, соціального захисту, гуманітарних питань, молодіжної політики, задоволення духовних потреб населення.
Розділ, присвячений соціальному діалогу, окреслює форми співпраці сторін в контексті реалізації Угоди. Разом із тим вся Угода є актом соціального діалогу, який передбачає спільну роботу, зокрема в напрямку реформування системи соціальних та податкових пільг, загальнообов’язкового державного соціального страхування, оплати праці, її легалізації та детінізації зайнятості, удосконалення законодавства у соціально-трудовій сфері.
Угодою визначено низку рекомендацій для сторін колективних переговорів на галузевому та територіальному рівнях, а також для включення у колективні договори.