Для забезпечення захисту життя і здоров’я працівників під час роботи у період запровадження в Україні карантину роботодавець, крім виконання вимог законодавства про охорону праці, повинен ще додатково забезпечити виконання вимог:
- Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (Covid-19)» (далі- спеціальний закон);
- Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»;
- Постанови Кабінету Міністрів від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами, внесеними постановою КМУ від 22.04.2020 № 291);
- рішень Державної комісії з питань з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій;
- рішень місцевих рад, зокрема рішень Постійної комісії з питань з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (далі комісії з питань ТЕБ і НС) Управлінь з питань цивільного захисту населення місцевих державних адміністрацій та міських Рад;
- рекомендацій МОЗ, Центру громадського здоров’я, ВООЗ, Держпраці тощо.
Зокрема, за спеціальним законом та за рішеннями всіх міських комісій з питань ТЕБ і НС надано доручення керівникам установ, організацій та підприємств всіх форм власності:
- по можливості запровадити дистанційний режим роботи для свої працівників,
- у разі неможливості запровадження дистанційного режиму роботи або обмеження такої можливості - забезпечити організацію і контроль своєчасним і повним проведенням профілактичних та протиепідемічних заходів на підприємствах, робочих місцях тощо.
Тобто повну відповідальність щодо забезпечення, організації і контролю за своєчасним і повним проведенням профілактичних та протиепідеміічних заходів на підприємствах, робочих місцях, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, антисептичними та дезінфікуючими засобами несе безпосередньо роботодавець.
Працівники не повинні нести ніякі витрати для свого захисту від шкідливих факторів на робочих місцях та під час протиепідеміічних заходів!
Крім того, рекомендації щодо виконання відповідних обов’язків для керівників підприємств щодо проведення таких профілактичних та протиепідеміічних заходів розміщенні на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України (https://moz.gov.ua/koronavirus-2019-ncov).
Звертаємо Вашу увагу, що спеціальним законом щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби передбачено певний захист трудових прав працівників та відповідальність за порушення правил карантину, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм. Крім того цим законом передбачена заборона проведення заходів державного нагляду і контролю на час здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням і боротьбою з короновірусом.
Тобто Держпраці під час карантину не може здійснювати заходи державного нагляду за додержанням законодавства про охорону праці, крім суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»: «Тимчасово, до 31 травня 2020 року забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених КМУ критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику».
Тобто, якщо ваше підприємство є суб’єктом господарювання з високим ступенем ризику, Держпраці проведе планову перевірку під час карантину.
У суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику перевірки відновляться після 31.05.2020.
План заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Держпраці на 2020 рік розміщено на його офіційному сайті http://dsp.gov.ua/plan-zakhodiv-zi-zdiisnennia-derzhavnoho-nahliadu-kontroliu-derzhpratsi-na-2020-rik/
На період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), Держпраці не припиняє проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань, що належать до її компетенції. З цією метою впроваджується функція «інтерактивний інспектор» для забезпечення роботодавців і працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням.
Поставити свої запитання та отримати відповіді на них можливо засобами телефонного зв’язку, на електронну пошту, за допомогою соціальних мереж та інших комунікаційних засобів, інформація про які розміщена на офіційних веб-сайтах Держпраці та її територіальних органів. http://dsp.gov.ua/main-news/interaktyvni-inspektory-derzhpratsi-konsultuvatymut-pratsivnykiv-ta-robotodavtsiv-pro-osoblyvosti-zastosuvannia-zakonodavstva-na-period-karantynu/
Перевіряти дотримання відповідних вимог, пов'язаних із запобіганням і боротьбою з короно вірусом, в період карантину мають працівники правоохоронних органів.
За інформацією Єдиного порталу органів системи МВС України вони можуть здійснювати рейди до суб’єктів господарської діяльності (підприємств, роботодавців), ТРЦ, кінотеатри, нічні клуби тощо).
Тим, хто вирішив порушити режим карантину і продовжити працювати в звичному режимі, загрожує:
- Адміністративна відповідальність
- «За порушення правил карантину» - покарання: штраф у 17-34 тис гривень або 34-170 тис гривень для посадовців;
- «Порушення санітарних норм» стаття 42 КУпАП передбачає для посадовців штраф у розмірі від 6 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 – 425 грн);
- Кримінальна відповідальність — «Порушення санітарних правил і норм по запобіганню інфекційним захворюванням і масовим отруєнням» стаття 325 КК України покарання:
- 17-51 тис гривень штрафу / до 6 місяців арешту / обмеження волі до 3 років / позбавлення волі до 3 років;
- Якщо ж злочин призвів до загибелі людей чи інших тяжких наслідків, покарання буде найсуворішим – від 5 до 8 років.
Для того, щоб порушення було саме кримінальним, воно має спричинити поширення хвороби. Або бути таким, що "завідомо могло спричинити поширення".
Звертаємо Вашу увагу, на те що у разі виявлення фактів недотримання роботодавцями основних вимог протиепідемічних заходів, не забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, антисептичними та дезінфікуючими засобами цей факт можна фіксувати, як виробничу ситуацію, небезпечну для життя чи здоров'я працівників або для людей, які їх оточують.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про охорону праці» у разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.
Крім того, необхідно поінформувати працівників про його права, зокрема відповідно до статті 6 Закону України «Про охорону праці» він має право:
відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують
за період простою з таких причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток;
розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.
Також, нагадуємо, що представники профспілок мають право вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання щодо усунення виявлених порушень з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.
У разі ігнорування роботодавцем вимог профспілок щодо усунення виявлених порушень та неналежного захисту працівників, представники профспілок можуть звертатися до:
- Голів міських комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій;
- місцевих правоохоронних органів, які здійснюють державний контроль за дотриманням умов карантину та виконання відповідних протиепідеміічних заходів, мають право складати відповідні протоколи про порушення та притягати винних осіб до відповідальності.;
- територіальних управлінь Держпраці для консультування та подальшого реагування.
Інформація за матеріалами сайту ЦК Профспілки
| 
