Законом України від 18.12.2018 № 2657-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» (набув чинності 19.01.2019) запроваджено адміністративну відповідальність за булінг.

Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 173-4, якою передбачено, що булінг (цькування), що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Відповідальність за діяння, передбачене цією статтею, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років несуть батьки, або особи, які їх замінюють (штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин).

Справи про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 173-4 КУпАП, підлягають розгляду суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів за поданням органів Національної поліції.

Прикладом практичного застосування цієї норми є рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 5 лютого 2019 року у справі № 359/933/19.

Рішенням суду визнано винною мати неповнолітньої в скоєні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

У судовому рішенні вказується, що неповнолітня, знаходячись в приміщенні школи вчинила булінг, тобто дії психологічного та сексуального насильства із застосуванням засобів електронних комунікацій, щодо іншої неповнолітньої, що проявилось у висвітленні непристойних фото у мережі «інстаграм», в результаті чого могла бути завдана шкода психічному здоров’ю потерпілої. Відповідальність за вказане діяння несе мати неповнолітньої за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-4 КУпАП.

Суддя, заслухавши особу яка притягується до відповідальності, покази неповнолітньої, ознайомившись з матеріалами справи, прийшов до висновку, що вина особи у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення; письмовими поясненнями осіб; наданими фото тощо.

При прийнятті рішення судом враховано щире каяття особи.

                                                                                                                                                   Юридичний відділ ЦК Профспілки